Висловлювання, цитати, афоризми Димитрія Ростовського
Димитрій, митрополит Ростовський (в миру Данило Савич Туптало): Народився в грудні 1651 року в селі Макарів, Київщина, Військо Запорозьке (Україна). Український церковний діяч, вчений, письменник і проповідник, богослов, агіограф, почитаємий в Українській Православній Церкві та Російській Православній Церкві, митрополит Ростовський і Ярославський. Зробив великий вклад у поширення української культури, а також започаткував звичай панахид над могилою Дорошенка. Помер 28 жовтня 1709 року в місті Ростов, Московське царство (Росія).
«Святі Батьківщини своєї після смерти не покидають»
«Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а спитуючи»
«Говорити лихе, а промовчувати добре — однакове є зло»
«Голий розбою не боїться»
«Золото вуста загороджує»
«Кожна річ, що писанням утверджена, не буде у забуття та невідання йти»
«Ліпше вмерти в чистоті, аніж жити у скверні»
«Плотська хіть у молодих люта»
«Труд без доброчестя марний»
«Хто йде до Горішнього дому, не дбає про дім Долішній»
«Світлонароджений той, що буде світлом світу»
«Святого кореня є і гілки святі»
«Хто має від Бога дар і не користується ним — злодій є»
«Плотські пристрасті і святих допікають»
«Хто правду говорить, ненавидять того»
«Глянь: і золото й залізо вдаряє однако»
«Хто трудився на користолюбство, на Бога трудитися не може»
«Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне»
«Яка милостиня, таке і воздаяння»
«Хай у тихості серце твоє веселіє,
То ж і виразка злобна у нім не боліє»
«Незцілену рану ліпше з мовчанням зносити, аніж безкорисно і з збитком зцілювати»
«Вівця, що не слухає пастиря, — вовку користь»
«Війна живиться грішми, війна звеселяється кров'ю — те саме і до нас було»
«Треба із терпінням зносити те, чого уникнути неможливо»
«Короткі в добродійності подвиги вічною нагороджуються радістю»
«Для віднайдення слави у вічності ніякого найтяжчого труда, ніякого довгого часу жаліти не треба»
«Цінні перли — в глибині дна ховаються, а простий камінь скрізь віднайти можна»
«Одне — бути дієписцем, друге — роз'яснювачем, інше ж — учителем»
«Мовчить учення під час гуку оружжя»
«Гріх прощений буде забутий тому, хто його вчинив»
«Немала це добродійність перед Богом — виправляти брата і напоумлювати»
«Кончина смертна з'являє, яке життя було»
«Людина, яка засуджує інших, схожа на дзеркало, яке у собі всіх відображає, а себе не видить»
«Якщо ти хочеш здолати ворогів своїх без лайки, перемогти без оружжя, приборкати без зусиль і підкорити собі, — будь лагідний, терплячий, тихий, незлобивий, і ти здолаєш, переможеш, приборкаєш і підкориш»
«Терпіння з лагідністю, що приборкує злу і гнівну лють, перемагає в боротьбі і духовному подвигу та робить мучеником і без крови»
«Ти не володієш нічим, й собою, якщо живеш без терпіння, терплячи ж, стаєш паном і володарем самого себе. Коли ухилившись від зла, починаємо творити добро, і творити в терпінні, тоді починаємо належати собі, починаємо бути господарями та володарями себе, і не поневолюємося чужим»
«Не дивно, що п'яниця і ненажера підуть у муку, а то дивно і гідно жалю, що тих самих мук не мине й високорозумний постник. Не дивно, що одебелілому угоднику плоті з товстим черевом не втиснутися в тісні небесні ворота, але те дивно і гідно жалю, що той, хто висушив, змучив своє тіло довгим утриманням, лише шкіру має на кістках своїх, не втиснеться»
«Не треба говорити про речі відомі, хіба нагадати коротко про те, наскільки невгодний Христу Господу той, хто не бореться завзято з пристрастями і пожадливістю, а постійно перемагається ними, любить їх більше свого спасіння і валяється в багні своїх злих справ. Людина, що поглибила весь розум у плотські злі діяння і тільки про них мудрує своїм розумом, є великим ворогом Бога»
«Зла річ — гордість, зла і розпач, і те й інше треба згладити і зрівняти: гордість треба розкопати, як гору, розпач треба підняти і заповнити, як безодню»
«Молитися необхідно так, як необхідна у дорозі палиця для перетрудженого старця; як необхідна свічка для того, хто сидить у темряві нічний; як необхідна вода для людини, яка валялася у багнюці; як для дому потрібна мічна основа. Обтяжені гріхами, ми спираємося на молитву, як на мічну палицю; молитва розганяє пітьму і морок душі нашої; вона омиває наші душевні зла; на ній, як на мічній підставі, зводяться добрі справи»
«Якщо хочеш чогось просити у Бога, то спершу сам не відмов просячому в тебе. Якщо глядаєш прощення у Христа, то перед тим сам прости братові, що засмутив тебе»
«Немає такої речі, якої було б неможливо випросити у Бога, якщо тільки ми просимо того, що саме по собі є благо, і якщо ми просимо як слід. Не отримують проханого тільки ті, які або самі злі і не хочуть ухилитися від зла, або просять у Бога злого, або, накінець, хоч і доброго просять, але просять не так, як слід. Другі ж не отримують того, що просять тому, що не знають, чого просять. Таким Господь не дає для їхнього блага, подібно до того, як батько благаючому синові не дає ножа»
«Кожна людина має свій хрест, якесь своє лихо: або гріховні хотіння власного єства і боротьбу плоті проти духу, або спокуси ворога невидимого, або гоніння, образи, приниження, злослів'я та засудження ворога видимого, або позбавлення любого друга, дітей та маєтків, або інше щось скорботне, або тілесні недуги та якісь страждання. Все це наші хрести, і коли людина заради Божої любови терпляче несе їх, то вона долучається до страждання Господнього. Ми не сумніваємося, що той, хто переживає що-небудь в ім'я Божої любови, з вдячністю стоїть уже при дверях райських: хрест — і зараз у рай»
«Життя це мінливе: воно подібне до вінка, прикрашеного різними цвітами. Скорбота не всігди скорбота, і радість не всігди радість. Але те й інше Господь зазвичай посилає Своїм рабам по черзі, щоб вони завсігди трималися Одного Бога»
«Той любить себе, хто віддаляється від будь-якої злої пристрасти і від людини з безчесною та непристойною поведінкою, хто утримує свої почуття від заборонених речей»
«Справді вадко і згубно не тільки душі, а й тілу пияцтво, що переходить усі природні межі. Тепер люди вигадали багато пити за здоров'я інших людей та заочно, а себе безмірно губити цим, бо від бажань п'яної людини нікому не може бути ніякої користи»
«Як би багато не пити, вина не здолаєш, тебе ж воно цілком здолає і оберне в ніщо»
«Не скупися в роздаванні тим, що потребують — та не позбудешся всього свого»
«Є такі, які з чималими грошовими вкладами споруджують дзвони для храмів Божих, але самі своїх дзвонів не слухають; ставлять у божниці чудово прикрашені святі образи, а самі лінуються молитися своїм образам; творять храми Божі, а про творення душі своєї не дбають»
«Іти потрібно царською путтю, тобто помірним життям, помірним чеснотою. Якщо ти нічого не маєш із добрих справ, то перекинешся в безодні спокус. Якщо почнеш піднімати тягар вище сили твоєї, то скоро поринеш знеможенням або гордістю. Якщо ж трудитися і робити будеш під силу, будеш вільним від лих. Знай же, що царська путь — це розсудливі подвиги, помірне життя та чисте сумління. Таким чином, потроху, від чесноти до чесноти, ти як сходами підеш на небо і будеш у раю»
«Де немає вчення, там немає добра»
«За щастям їздять за моря, глядають навколо світу, а воно в нас, у нашому серці, куди ми зовсім не заглядаємо»
«Не дивись на чужі гріхи, а дивись на свої злі діла; бо не за перші будеш судимий, але за себе неодмінно відповіси»
«Не захоплюйся славою, щоб тобі не обдуритись своїм благополуччям, як часто обманюються ті, хто ступає на весняний лід»
«Не спокушуйся чужим добром, бо і своє скоро залишиш»
«Не надійся дістати собі неба, не живучи гідно неба»
«Молитва того, хто слухається Господа, буває чутною і приємною для Бога»
«Краще, щоб підлеглі любили тебе, аніж боялися; тому що від страху народжується брехня і лицемірство, а від любови — істина і старанність»
«Як той, хто не вміє добре орудувати хорошим судном не припливає до наміченого притулку, але багато разів розбивається об каміння, і в цьому винне не судно, але зла оруда ним, так і молитва, коли той, хто молиться, не отримує проханого, не винна в цьому, але той, хто зле молиться»
«Як муха, літаючи біля гарячої свічки, легко обпалюється, або як дзеркало, якщо дихнути на нього, потемніє, так і ті, що зв'язуються зі зловмисниками, псуються і оскверняються»
«Дуже небезпечний неприборканий кінь для їздця; так і душі твоїй небезпечна плоть, коли вона неприборкана розумом і стриманістю»
«Бог на преподобних насилає біди, не караючи, а спитуючи»
«Говорити лихе, а промовчувати добре — однакове є зло»
«Голий розбою не боїться»
«Золото вуста загороджує»
«Кожна річ, що писанням утверджена, не буде у забуття та невідання йти»
«Ліпше вмерти в чистоті, аніж жити у скверні»
«Плотська хіть у молодих люта»
«Труд без доброчестя марний»
«Хто йде до Горішнього дому, не дбає про дім Долішній»
«Світлонароджений той, що буде світлом світу»
«Святого кореня є і гілки святі»
«Хто має від Бога дар і не користується ним — злодій є»
«Плотські пристрасті і святих допікають»
«Хто правду говорить, ненавидять того»
«Глянь: і золото й залізо вдаряє однако»
«Хто трудився на користолюбство, на Бога трудитися не може»
«Чесне є не те, що давнє, а те, що добре й корисне»
«Яка милостиня, таке і воздаяння»
«Хай у тихості серце твоє веселіє,
То ж і виразка злобна у нім не боліє»
«Незцілену рану ліпше з мовчанням зносити, аніж безкорисно і з збитком зцілювати»
«Вівця, що не слухає пастиря, — вовку користь»
«Війна живиться грішми, війна звеселяється кров'ю — те саме і до нас було»
«Треба із терпінням зносити те, чого уникнути неможливо»
«Короткі в добродійності подвиги вічною нагороджуються радістю»
«Для віднайдення слави у вічності ніякого найтяжчого труда, ніякого довгого часу жаліти не треба»
«Цінні перли — в глибині дна ховаються, а простий камінь скрізь віднайти можна»
«Одне — бути дієписцем, друге — роз'яснювачем, інше ж — учителем»
«Мовчить учення під час гуку оружжя»
«Гріх прощений буде забутий тому, хто його вчинив»
«Немала це добродійність перед Богом — виправляти брата і напоумлювати»
«Кончина смертна з'являє, яке життя було»
«Людина, яка засуджує інших, схожа на дзеркало, яке у собі всіх відображає, а себе не видить»
«Якщо ти хочеш здолати ворогів своїх без лайки, перемогти без оружжя, приборкати без зусиль і підкорити собі, — будь лагідний, терплячий, тихий, незлобивий, і ти здолаєш, переможеш, приборкаєш і підкориш»
«Терпіння з лагідністю, що приборкує злу і гнівну лють, перемагає в боротьбі і духовному подвигу та робить мучеником і без крови»
«Ти не володієш нічим, й собою, якщо живеш без терпіння, терплячи ж, стаєш паном і володарем самого себе. Коли ухилившись від зла, починаємо творити добро, і творити в терпінні, тоді починаємо належати собі, починаємо бути господарями та володарями себе, і не поневолюємося чужим»
«Не дивно, що п'яниця і ненажера підуть у муку, а то дивно і гідно жалю, що тих самих мук не мине й високорозумний постник. Не дивно, що одебелілому угоднику плоті з товстим черевом не втиснутися в тісні небесні ворота, але те дивно і гідно жалю, що той, хто висушив, змучив своє тіло довгим утриманням, лише шкіру має на кістках своїх, не втиснеться»
«Не треба говорити про речі відомі, хіба нагадати коротко про те, наскільки невгодний Христу Господу той, хто не бореться завзято з пристрастями і пожадливістю, а постійно перемагається ними, любить їх більше свого спасіння і валяється в багні своїх злих справ. Людина, що поглибила весь розум у плотські злі діяння і тільки про них мудрує своїм розумом, є великим ворогом Бога»
«Зла річ — гордість, зла і розпач, і те й інше треба згладити і зрівняти: гордість треба розкопати, як гору, розпач треба підняти і заповнити, як безодню»
«Молитися необхідно так, як необхідна у дорозі палиця для перетрудженого старця; як необхідна свічка для того, хто сидить у темряві нічний; як необхідна вода для людини, яка валялася у багнюці; як для дому потрібна мічна основа. Обтяжені гріхами, ми спираємося на молитву, як на мічну палицю; молитва розганяє пітьму і морок душі нашої; вона омиває наші душевні зла; на ній, як на мічній підставі, зводяться добрі справи»
«Якщо хочеш чогось просити у Бога, то спершу сам не відмов просячому в тебе. Якщо глядаєш прощення у Христа, то перед тим сам прости братові, що засмутив тебе»
«Немає такої речі, якої було б неможливо випросити у Бога, якщо тільки ми просимо того, що саме по собі є благо, і якщо ми просимо як слід. Не отримують проханого тільки ті, які або самі злі і не хочуть ухилитися від зла, або просять у Бога злого, або, накінець, хоч і доброго просять, але просять не так, як слід. Другі ж не отримують того, що просять тому, що не знають, чого просять. Таким Господь не дає для їхнього блага, подібно до того, як батько благаючому синові не дає ножа»
«Кожна людина має свій хрест, якесь своє лихо: або гріховні хотіння власного єства і боротьбу плоті проти духу, або спокуси ворога невидимого, або гоніння, образи, приниження, злослів'я та засудження ворога видимого, або позбавлення любого друга, дітей та маєтків, або інше щось скорботне, або тілесні недуги та якісь страждання. Все це наші хрести, і коли людина заради Божої любови терпляче несе їх, то вона долучається до страждання Господнього. Ми не сумніваємося, що той, хто переживає що-небудь в ім'я Божої любови, з вдячністю стоїть уже при дверях райських: хрест — і зараз у рай»
«Життя це мінливе: воно подібне до вінка, прикрашеного різними цвітами. Скорбота не всігди скорбота, і радість не всігди радість. Але те й інше Господь зазвичай посилає Своїм рабам по черзі, щоб вони завсігди трималися Одного Бога»
«Той любить себе, хто віддаляється від будь-якої злої пристрасти і від людини з безчесною та непристойною поведінкою, хто утримує свої почуття від заборонених речей»
«Справді вадко і згубно не тільки душі, а й тілу пияцтво, що переходить усі природні межі. Тепер люди вигадали багато пити за здоров'я інших людей та заочно, а себе безмірно губити цим, бо від бажань п'яної людини нікому не може бути ніякої користи»
«Як би багато не пити, вина не здолаєш, тебе ж воно цілком здолає і оберне в ніщо»
«Не скупися в роздаванні тим, що потребують — та не позбудешся всього свого»
«Є такі, які з чималими грошовими вкладами споруджують дзвони для храмів Божих, але самі своїх дзвонів не слухають; ставлять у божниці чудово прикрашені святі образи, а самі лінуються молитися своїм образам; творять храми Божі, а про творення душі своєї не дбають»
«Іти потрібно царською путтю, тобто помірним життям, помірним чеснотою. Якщо ти нічого не маєш із добрих справ, то перекинешся в безодні спокус. Якщо почнеш піднімати тягар вище сили твоєї, то скоро поринеш знеможенням або гордістю. Якщо ж трудитися і робити будеш під силу, будеш вільним від лих. Знай же, що царська путь — це розсудливі подвиги, помірне життя та чисте сумління. Таким чином, потроху, від чесноти до чесноти, ти як сходами підеш на небо і будеш у раю»
«Де немає вчення, там немає добра»
«За щастям їздять за моря, глядають навколо світу, а воно в нас, у нашому серці, куди ми зовсім не заглядаємо»
«Не дивись на чужі гріхи, а дивись на свої злі діла; бо не за перші будеш судимий, але за себе неодмінно відповіси»
«Не захоплюйся славою, щоб тобі не обдуритись своїм благополуччям, як часто обманюються ті, хто ступає на весняний лід»
«Не спокушуйся чужим добром, бо і своє скоро залишиш»
«Не надійся дістати собі неба, не живучи гідно неба»
«Молитва того, хто слухається Господа, буває чутною і приємною для Бога»
«Краще, щоб підлеглі любили тебе, аніж боялися; тому що від страху народжується брехня і лицемірство, а від любови — істина і старанність»
«Як той, хто не вміє добре орудувати хорошим судном не припливає до наміченого притулку, але багато разів розбивається об каміння, і в цьому винне не судно, але зла оруда ним, так і молитва, коли той, хто молиться, не отримує проханого, не винна в цьому, але той, хто зле молиться»
«Як муха, літаючи біля гарячої свічки, легко обпалюється, або як дзеркало, якщо дихнути на нього, потемніє, так і ті, що зв'язуються зі зловмисниками, псуються і оскверняються»
«Дуже небезпечний неприборканий кінь для їздця; так і душі твоїй небезпечна плоть, коли вона неприборкана розумом і стриманістю»